На експертному рівні накопичено чимало матеріалу про вигоди та ризики від скасування мораторію на купівлю-продаж сільгоспземель. Переваги для економіки країни і громадян від такого кроку є очевидними, тож серед експертів наразі дискусія точиться щодо моделі запровадження ринку купівлі-продажу сільгоспземель (зокрема, часу та певних передумов запровадження ринку), а не щодо того, чи потрібен взагалі Україні такий ринок. Утім, під час грудневих парламентських слухань з теми «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі» далеко не всі учасники виступали за ринок сільгоспземель: частина політиків продовжувала акцентувати на ризиках і замовчувати вигоди, – традиційно апелюючи до «антимораторних» настроїв громадян і використовуючи популістську риторику.
Цей стереотип щодо страхів суспільства, який сприймається політикумом як аксіома, спонукає прискіпливіше роздивитися цю проблему, розклавши її на складові. Чи бачать пересічні українці бодай якісь вигоди від запровадження ринку сільгоспземель – і якщо так, то що нині виходить для них на перший план? Про які очевидні переваги вони не здогадуються і чому? Чого насправді вони остерігаються, а про які ризики не думають взагалі? Врешті, чи є шанси, що не лише експерти, а й власники паїв та громадяни України в цілому розгледять вигоди від запровадження ринку земель – і що потрібно, щоб це сталося? Аналіз результатів соціологічного дослідження «Актуальні питання земельної реформи в Україні», проведеного в рамках проекту USAID АгроІнвест наприкінці 2015 року, показує досить несподівану реальну картину. Але головне – дозволяє зрозуміти, яким чином її можна змінити.
