Створення Системи моніторингу земельних відносин, запровадження якої розпочато в Україні, підвищить прозорість земельних відносин, підвищить інвестиційну привабливість земельної сфери, сприятиме розвиткові українського аграрного сектору. Про це було заявлено учасниками презентації «Запровадження Моніторингу земельних відносин в Україні: крок до прозорості», яка відбулася 29 лютого 2016 у Міністерстві аграрної політики та продовольства.
Під час події було презентовано та обговорено створення Моніторингу земельних відносин в Україні – інноваційного інструменту для комплексного аналізу розвитку земельних відносин та розробки політичних рішень у цій галузі, уперше запровадженого в Україні. Впровадження Моніторингу відбувається в рамках проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні», який реалізується за сприяння Світового банку зусиллями понад 10-ти державних структур. Також було представлено перший аналітичний щорічник «Моніторинг земельних відносин в Україні. 2014-2015», підготовлений на основі результатів пілотного впровадження Системи.
Систему презентували Керівник програм Світового банку з питань інфраструктури та сталого розвитку по Україні, Білорусі та Молдові Людмила БУТЕНКО, перший заступник міністра агрополітики Ярослав КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ, експерт Світового банку Клаус ДАЙНІГЕР, заступник міністра з питань європейської інтеграції Міністерства аграрної політики та продовольства України Владислава РУТИЦЬКА, голова Держгеокадастру Максим МАРТИНЮК та керівник Проекту Денис НІЗАЛОВ.
На переконання Людмили БУТЕНКО, Система моніторингу земель, в якій будуть поєднані всі доступні показники щодо земельних відносин, «може стати потужним інструментом для розробки політики і відстеження прогресу земельної реформи». «Занадто часто ми бачимо політичні спекуляції і популізм навколо земельних питань, які не допомагають зробити прогрес з реформами. Моніторинг стане джерелом необхідних фактів», - зазначила вона.
Як повідомив Клаус ДАЙНІНГЕР, у 2013 році в Україні було проведено оцінку Управління земельними ресурсами (LGAF), і «одна з основних рекомендацій, що випливають з цієї оцінки, полягає в підвищенні прозорості та доступу до даних щодо земельних ресурсів та відносин». Тож «створення Моніторингу земельних відносин є безпосередньою відповіддю на ці рекомендації».
Експерт наголосив, що показники, які знаходять відображення в українській системі моніторингу (наприклад, наповнення реєстру прав, Земельного кадастру та вирішення земельних спорів) було включено в модуль "реєстрації власності" в індексу Doing Business Світового банку. «Це означає, що запровадження Системи моніторингу буде покращувати рейтинг країни у цьому впливовому індикаторі», – зазначив Клаус ДАЙНІНГЕР.
Порівнюючи досвід України з іншими країнами (зокрема, колишнього Радянського Союзу, у тому числі Грузії і Молдови, де відбувається процес розробки подібних Систем моніторингу для відстеження стану земельних відносин), експерт зазначив: «Станом на сьогодні досвід України є найбільш передовим та унікальним завдяки спільним зусиллям та ефективній співпраці ключових центральних органів державної влади, які пов'язані із земельними відносинами. В результаті, система моніторингу в Україні є найбільш повною та всеосяжною. Таким чином вона створює широкий спектр переваг та можливостей для різних зацікавлених сторін, в тому числі банків».
«Під час розробки «Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства й сільських територій в Україні на 2015-2020 роки», яку ми розробили протягом 2015 року разом із експертами, вимога щодо створення системи моніторингу земельних відносин та аналізу ринку земель прямо вказана як пріоритет», - повідомила заступник міністра агрополітики з питань євроінтеграції Владислава РУТИЦЬКА.
«Сьогодні із створенням моніторингу земельних відносин ми покращуємо доступ до інформації та робимо ще один крок до ефективного та розвинутого ринку землі в Україні», - зазначила вона.
Однією з ключових цілей створення Системи моніторингу та забезпечення її доступності голова Держгеокадастру Максим МАРТИНЮК назвав «підвищення інвестиційної привабливості земельної сфери за рахунок якісних та систематизованих даних».
Він повідомив про розробку веб-сайту для публікації результатів постійного Моніторингу земельних відносин. За його словами, публікація планується за такими показниками: (1) стан земельної реформи; (2) повнота реєстрації в ДЗК та Реєстрі прав на нерухоме майно; (3) кількість та вартість транзакцій; (4) надходження від земельного податку; (5) випадки приватизації та експропріації; кількість судових справ, пов’язаних із земельними відносинами; (6) частка земель приватної власності, зареєстрованих у ДЗК на осіб жіночої та чоловічої статі, у спільній власності та у власності юридичних осіб; (7) базові характеристики адміністративно-територіальних одиниць.
На тому, що Система моніторингу сприятиме розвиткові українського аграрного сектору та створить передумови для припинення непрозорих схем поводження з землею (у разі, якщо дані будуть публічними), наголосив під час обговорення виконавчий директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олександр ЖЕМОЙДА. Водночас він висловив застереження: необхідно знайти можливості «запобігти неправдивому наповненню моніторингу, появі у ньому необ’єктивних даних». «У цілому наразі проект моніторингу після пілотного провадження виглядає як досить хороший прикладний інструмент. Як він працюватиме надалі? На кожному етапі роботи ми його оцінюватимемо», – зазначив експерт, який входить до Керівного комітету Проекту.
Зважаючи на велику кількість державних структур, які були задіяні в процесі обміну інформацією, сама можливість створення такого продукту, як Система моніторингу, на початках викликала запитання. «Результати пілотного впровадження дають привід для оптимізму щодо можливостей створити Систему моніторингу, яка буде працювати у автоматичному режимі», - зазначає керівник Проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах» Денис НІЗАЛОВ.
Він наголосив на важливості того факту, що доступними для загалу стали не лише результати аналізу, але й фактичні дані, отримані від органів влади.
На переконання голови «Земельної спілки України» Андрія КОШИЛЯ, саме «сирі» дані є найбільш цінними для фахівців аграрного сектору, оскільки дають змогу самим аналізувати і робити власні висновки.
Перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Ярослав КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ наголосив на прикладній важливості результатів Моніторингу для розробки державної політики у земельній сфері, прогнозування та оцінки наслідків ухвалених рішень.
Людмила БУТЕНКО повідомила, що Система моніторингу буде введена в експлуатацію протягом наступних двох років. Говорячи про наступні кроки, необхідні для виведення Системи моніторингу з рівня пілотного проекту до статусу дієвого інструменту державної політики, вона наголосила на наступних необхідних кроках: «Успіх пілотної реалізації необхідно підтримувати розвитком нормативної бази, яка забезпечила б вимоги до звітності, обміну даними і публікації ключових показників ефективності в аграрному секторі».
Участь у події взяли представники міністерств та відомств (Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Держгеокадастру, Державної фіскальної служби, Державного агентства водних ресурсів); Координаційного центру з упровадження економічних реформ при Президентові України; неурядових організацій (Асоціація «Земельний союз України», Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу, ГО «Прімавера»); агробізнесу (ТОВ "СмартФармінг", компанії AgroGeneration,); міжнародних організацій (Світовий банк).
Матеріали презентації можна знайти тут.
Клаус Дайнінгер та Людмила Бутенко
