ПРЕС-РЕЛІЗ
14-15 вересня 2017 р. у Києві (готель Hilton, бульвар Т.Шевченка, 30) відбудеться Міжнародна конференція “Люди передусім: Якість життя і добробут у постсоціалістичних економіках.” Серед учасників науковці світового рівня – Клаус Циммерман (міграція, етнічні питання), Сергій Гурієв (добробут населення), Едвард Нортон (здоров’я населення), провідні фахівці міжнародних організацій (Світовий банк, ВООЗ, МОП, ООН) та урядовці (в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, в.о. Міністра агрополітики Максим Мартинюк, заступник Міністра освіти Володимир Ковтунець, заступник міністра молоді та спорту Олександр Ярема).
Мета заходу – привернути увагу урядовців, законотворців та суспільства до необхідності змінювати «кут погляду» на економіку та оцінку економічного розвитку країни: від «кілометрів труб та тонн металу» до «рівня щастя» - якості життя громадян. У 2009 році Нобелевській лауреат Джозеф Стігліц запропонував на додаток до макроекономічних показників вимірювати ще й добробут населення. Цей підхід вже підтримали в багатьох країнах (окремі штати США, Швеція, Британія, ОАЕ), де почали вимірювати добробут людей та використовувати результати для формування національних на регіональних програм.
Це перша конференція на пострадянському просторі, яка об’єднає вчених та політиків для обговорення актуальних проблем, пов’язаних з добробутом населення. Науковці презентуватимуть результати останніх досліджень та разом з представниками громадських організацій, парламентарями та урядовцями розглядатимуть, що заважає людям в постсоціалістичних країнах бути щасливими та мати високу якість життя. Зокрема, чи здатні розпочаті реформи (охорони здоров’я, освітня, пенсійна та земельна) покращити добробут українців. За даними World Happiness Report (2017), Україна посіла найнижче місце за рівнем щастя населення серед усіх пострадянських країн. У світовому рейтингу, з-поміж 155 країн, Україна за рік опустилася за цим показником на 10 позицій: з 123 у 2015 – на 133 у 2016, і зараз розташувалася між Ганою та Угандою.
«Коли ми говоримо про економіку, то майже не говоримо про людей – «банки», «менеджмент», «бухгалтерські інструменти»... Більшість українців навіть не уявляє, що економісти досліджують такі питання як вплив безробіття на здоров’я та добробут, яких партнерів ми обираємо та скільки дітей матимемо, як довго вичтися та за яким фахом, щоб забезпечити високий рівень життя», – зазначає Олена Нізалова, керівник конференції (Кентський університет).
Окрім академічної частини, передбачено спілкування науковців та політиків, представників уряду, громадськості, радників задля встановлення контактів та генерації нових ідей.
Саме акцентована практична спрямованість Київської конференції, як планується, вирізнятиме її серед інших, відомих у світі великих наукових конференцій, таких як щорічна конференція Асоціації Населення Америки (Population Association of America) та Конгресу Міжнародної Асоціації Економіки Здоров’я (International Health Economics Association), яка фокусується на здоров’ї і проводиться раз на 2 роки.
Як результат, організатори очікують, що, у процесі анонсованих реформ, урядовці та парламентарі впроваджуватимуть «людський підхід» до розробки урядових, міністерських та політичних програм; ЗМІ, громадськість – вимагати від владних структур звітувати інформацією не тільки про ВВП, а про вплив змін в різних галузях життя на добробут громадян; наукові інституції – акцентувати увагу на «людському підході» до економіки та пропонувати урядовцям фактичні дані для розробки економічної політики.
18 доповідачів з 10 країн світу презентують результати досліджень щодо таких питань:
Ø Як війна відображається на рівні щастя громадян в Україні? (Володимир Паніотто, КМІС, Україна)
Ø Як вимушені переселенці адаптуються на ринку праці? (Карін Торосян, ISET, Грузія)
Ø Як почувалися грузини, які мешкали в Росії під час та після Російсько-Грузинського конфлікту? (Гунс Гокмен, ВШЕ, Росія)
Ø Чому у Східній Європі вживають більше алкоголю, ніж у Західній? (Гінтаре Малісаускайте, Кентський університет, Великобританія)
Ø Чому люди в країнах пострадянського простору менш щасливі, ніж мешканці інших країн? (Сергій Гурієв, ЄБРР, Великобританія)
Ø Наскільки безробіття знижує рівень життя українців? (Едвард Нортон, Університет Мічігану, США)
Ø Чому неофіційне працевлаштування та короткотермінові контракти погіршують рівень задоволення роботою? (Марія Алексинська, МОП, Франція)
Ø Чому одні діти щасливіші за інших? (Максим Обрізан, КШЕ, Україна)
Ø Що впливає на рішення жінки мати більше дітей? (Елена Беседіна, КШУ, Україна)
Ø Чому українські підприємці менш щасливі, ніж наймані працівники? (Олександр Талавера, Суонський університет, Великобританія)
Ø Як світова економічна криза вплинула на добробут трудових мігрантів (на прикладі однієї з найбільших хвиль робочої міграції з Таджикистану в Росію)? (Александр Данзер, KU Eichstätt-Ingolstad, Німеччина)
Ø Яким є довготривалий вплив переходу від соціалізму до ринкової економіки на здоров’я населення? (Франческа Далла Поза, ЄБРР, Великобританія)
Ø Чому дівчата слабкіші в математиці, ніж хлопці? (Квентін Ліппман)
Конференцію організовано Київською школою економіки за фінансування Асоціації досліджень з порівняльної економіки (Association of Comparative Economic Studies), Університету Каліфорнії, Берклі, Стокгольмського Інституту Перехідної Економіки, Проекту EXCEPT в рамках Європейської програми «Горизонт 2020», Проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах» та у партнерстві з Кентським університетом, VoxUkraine, Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.
Короткий виклад за цим посиланням
________________________________________________________________________________
Сесія для журналістів відбудеться 15 вересня з 10:30 до 11:30.
Можлива організація індивідуальних інтерв’ю.
КОНТАКТИ і РЕЄСТРАЦІЯ ЗМІ:
+38 093 490 19 61, kalekankina@kse.org.ua Ксенія Алеканкіна, комунікаційний менеджер KSE.
_____________________________________
